Ніч з 29 на 30 грудня стала лакмусовим папірцем, який показав істинне обличчя влади, якщо у когось ще були сумніви, що ми стрімко сповзаємо у самодержавство, а організована група осіб змінює державний лад з президентсько-парламентської республіки на абсолютну монархію, то ці сумніви відпали. У кого, ще були надії, що влада має нас за громадян і від нас щось залежить то стало зрозумілим, що ми для влади люмпен, бидло, в кращому випадку населення.
Так і думала влада, коли віддавала злочинний наказ силою очистити Майдан від мітингувальників в ніч з п'ятниці на суботу. Але ранок суботи показав, що ми нація сильна духом і яку не залякати кийками великим донецьким стратегам.
У цивілізованій країні після таких подій уряд подав би у відставку, оголосили дострокові вибори, але що ми бачимо сьогодні, Верховна Рада України не підтримала відставку уряду.
Постає питання, що далі? Чим все це закінчиться?
Енергія протесту нагромаджувалася роками беззаконня і безсоромності нашої влади, але суспільство проти кривавої розв'язки в більшовицькому стилі. І влада ще досі не зрозуміла, що сутички молоді з міліцією і безглузді, незаконні арешти Шевченківськівським судом не вирішують нічого!
Після дій влади щодо побиття мітингувальників суспільство прокинулося іншим, з чітким усвідомленням, що ми громадяни республіки, носій суверенітету і єдине джерело влади в Україні, а не холопи государєви.
Давайте боротися до останнього за свої права, за право жити в цивілізованій країні.
Давайте не опускати руки навіть коли на території країни працівники міліції, спецпідрозділів МВС та суди порушують наші права людини і громадянина.
Побудова власної суверенної держави робота не з легких, нам потрібна держава з силою національної культури та силою закону і нехай кожен сьогодні відповість собі на запитання, що я можу для цього зробити.
ОСНОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар