20 листопада у Книгарні Є відбулась презентація книги «Людяність у нелюдяний час. Доброчинці в часи Голодомору».
Унікальність книги полягає у тому, що вона торкається іншої сторони Голодомору, розповідає свідчення про людей, які у той складний час допомагали іншим вижити, не вмерти голодною смертю, часто ціною свого життя.
Краще будь-якої рецензії, навести одну із історій.
Івчук Василь Якович, 1904 р. н., с. Дударків Бориспільського району Київської області.
До 1938 р. – директор Дударківської школи. Коли у селі почався голод, Василь Якович організував у школі харчування для дітей усіх класів. Для забезпечення додаткового харчування директор школи з керівництвом сусіднього м’ясокомбінату, щоб учні після уроків виходили на прополювання сільськогосподарських культур. Платою за виконану роботу став черпак юшки. В такий спосіб директор школи врятував протягом 1933 р. усіх дітей шкільного віку села Дударкова від голодної смерті.
17 травня 1938 р. Івчука заарештували та звинуватили у членстві в польській диверсійній шпигунській контрреволюційно-повстанської організації. 28 вересня 1938 року «трійкою» при Київському обласному управлінні НКВС йому оголосили найвищу міру покарання – розстріл. Василь Якович посмертно реабілітований 1958 р.
21 листопада 2007 року Указом Президента України за героїзм і самовідданість, виявлені під час порятунку життя школярів у 1932 – 1933 роках, Василю Яковичу Івчуку присвоєно звання Герой України (посмертно).
Людяність у нелюдяний час / Упорядник В.С. Тиліщак, В.М. Яременко. – Львів: Часопис, 2013.
Як можна побачити, книга розповідає про вчинки людей у непростий час. Та давайте згадаємо про вчинки наших співвітчизників у наш час. Так 2 квітня 2013 року фракція комуністичної партії у Верховній Раді України відмовилась встати під час вшанування пам’яті померлих під час Голодомору в Україні хвилиною мовчання. ОСНОВА вважає, що розповідаючи про Голодомор необхідно розповідати і про такі вчинки наших співвітчизників, для того щоб у людей формувалось власна думка.
ОСНОВА
Краще будь-якої рецензії, навести одну із історій.
Івчук Василь Якович, 1904 р. н., с. Дударків Бориспільського району Київської області.
До 1938 р. – директор Дударківської школи. Коли у селі почався голод, Василь Якович організував у школі харчування для дітей усіх класів. Для забезпечення додаткового харчування директор школи з керівництвом сусіднього м’ясокомбінату, щоб учні після уроків виходили на прополювання сільськогосподарських культур. Платою за виконану роботу став черпак юшки. В такий спосіб директор школи врятував протягом 1933 р. усіх дітей шкільного віку села Дударкова від голодної смерті.
17 травня 1938 р. Івчука заарештували та звинуватили у членстві в польській диверсійній шпигунській контрреволюційно-повстанської організації. 28 вересня 1938 року «трійкою» при Київському обласному управлінні НКВС йому оголосили найвищу міру покарання – розстріл. Василь Якович посмертно реабілітований 1958 р.
21 листопада 2007 року Указом Президента України за героїзм і самовідданість, виявлені під час порятунку життя школярів у 1932 – 1933 роках, Василю Яковичу Івчуку присвоєно звання Герой України (посмертно).
Людяність у нелюдяний час / Упорядник В.С. Тиліщак, В.М. Яременко. – Львів: Часопис, 2013.
Як можна побачити, книга розповідає про вчинки людей у непростий час. Та давайте згадаємо про вчинки наших співвітчизників у наш час. Так 2 квітня 2013 року фракція комуністичної партії у Верховній Раді України відмовилась встати під час вшанування пам’яті померлих під час Голодомору в Україні хвилиною мовчання. ОСНОВА вважає, що розповідаючи про Голодомор необхідно розповідати і про такі вчинки наших співвітчизників, для того щоб у людей формувалось власна думка.
ОСНОВА
Немає коментарів:
Дописати коментар