На днях читав новини про компанію Apple на російському
сайті та звернув увагу на одну статтю, яка б наче і про продукцію Apple, проте наштовхнула на зовсім інші думки.
В статті йдеться про те, як київській школяр захистив російський прапор від
українських націоналістів, за що був нагороджений послом Росії в Україні М. Зурабовим
годинником «президент Росії», а також iPadом. Ця ж подія
висвітлена на сайті посольства Росії в Україні (стаття та фотозвіт).
Дійсно, а скільки вручено годинників «президент України» та інших цінних
подарунків громадянам інших країн, зокрема Росії за захист національних
інтересів України. Проте, це запитання відноситься більше до наших державних
високопосадовців, які формують національну державну політику, яка є складовою
іміджу України (як приклад можна глянути на сайт посольства України в Росії).
Мою увагу більше звернули коментарі під статтею, так на коментар одного користувача
про українську мову, користувач з ніком Driannov написав «Нет!
И знать не хочу! Да вы и сами то её толком не знаете!», а користувач з ніком iserega «А вот тут Вы, любезный, ошибочку
допустили! Я не украинец, но не плохо знаю украинский язык и считаю, что это
меня обогащает и развивает. Это Вы, батенька, свой язык не знаете толком,
"сами-то" пишется через дефис. Многие россияне считают, что кроме
русского нет больше языков или их знать не надо. Я согласен, русский язык должны знать во всём мире, но
это не означает, что мы должны ограничиваться одним языком.».
Стосовно нас, тих хто хоче жити в незалежній державі Україна, тих хто
готовий захищати її ідентичність та символіку, тих хто готовий створювати імідж
України своїми діями, слід подумати про важливість української мови в процесі становлення
державності. Подумати про те, що вже настав час відноситься до української мови
з повагою в серці.
Дмитро Кочерга
Немає коментарів:
Дописати коментар